Первинні документи можна порівняти з чутливими нервами. Вони реагують на подразник і передають сигнали до нервових центрів. Нервові центри отримують інформацію, аналізують її, ухвалюють окремі рішення та дають команди їх виконати. На підприємстві роль нервових центрів виконує бухгалтерія.

Баланс ми вже склали. А що буде, коли щодня записувати у ньому всі зміни вартості? Доведеться по сто разів стирати одні цифри й писати інші. Навіщо цей клопіт? На щодень треба вигадати щось інше. Ось і вигадали — бухгалтерські рахунки.

Чому ми розпочинаємо саме з балансу? Тому що це наголовніше у бухобліку. Інакше кажучи, це головне завдання бухгалтера. А решта — первинні документи, проведення, регістри тощо — це лише кроки до нього. Не знаючи, куди ми йдемо, немає сенсу починати детальний опис кожного кроку. Саме тому наш шлях у цій книжці — від загального до окремого. А тепер — уперед, опановувати бухоблік!